FABOX.RU                   
дипломы,курсовые,рефераты,контрольные,диссертации на заказ
Рефераты Химия

Просмотр реферата - Ароматичні вуглеводні

Ароматичні вуглеводні


Скачать реферат Ароматичні вуглеводні в zip архиве





Опорний конспект на тему:

"Ароматичні вуглеводні"

Виконав: учень 10 - А класу середньої школи № 96

Коркуна Дмитро

1. Ненасичені вуглеводні – це органічні сполуки, що складають ся з Карбону і Гідрогену, в яких атоми Карбону не повністю насичені атомами Гідрогену.
Загальна формула етиленових вуглеводнів – CnH2n
Загальна формула ацетиленових вуглеводнів CnH2n-2
2. Гомологи етилену Гомологи ацетилену:

С2H4 – етилен; C2H2 – ацетилен;

С3H6 – пропен; C3H4 – пропин

C4H8 – бутен; C4H6 – бутин

І т .д І т д
Радикали: СН3 – метил; С2Н5 – етил; С3Н7 пропіл;
Радикал – це атом або група атомів, що містить неспарені електрони
3. Етилен:
С2Н4 Н2С –[pic]СН2 Н : С : : С : Н

Н Н молекулярна струтурна електронна формули
Ацетилен:
С2Н2 НС ( CH H : C [pic][pic]C : H

H H
Молекулярна структурна електронна формули
Фізичні властивості:
Етилен – безбарвний газ, майже без запаху, малорозчинний у воді, трохи легший за повітря
Ацетилен – безбарвний газ, без запаху, малорозчинний у воді.
Хімічні властивості:
1. як і інші вуглеводні, етилен і ацетилен горять на повітрі з утворенням оксиду карбону (ІV) і води:
СН2 = СН2 +3 О2 ( 2СО2 + Н2О
2СН (СН+5О3 (4СО2 +2 Н2О ?Н = 1307 к Дж.моль
СН4 – W( C) =75%; C2H4 – W( C) =86 %; C2H2 - W( C) = 92%
Чим менша кількість С, тим світліше полум'я
2. Гідрування – приєднання водню
Н2С = СН2 +Н2 [pic] (t0, pt, N) H3C – CH3
3. Гідратація – приєдання води
4. Н2С = СН2 + Н2О [pic](t0 , H2SO4) CH3 – CH2 OH
4. Якісні реакції
Неповне окиснення Н2С = СН2 +[O] [pic] CH2 – OH

|

CH2 – OH
5. Галогенування – приєднання галогеноводню
Н2С = СН2 +Сl2 ( CH2Cl –CH2Cl
6. приєднання галогеноводню, правило Марковніка. При взаємодії ненасичених вуглеводнів з галогеноводнями атом Гідрогену приєднується до більш гідрогенізованого атома Карбону а атом Хлору – до менш гідронізованого
Н3С – СН ( СН2 +HCl ( HC3 –CHCl –CH3


6. Дегідрування
7. Н2С = СН2 [pic]Н ( СН + Н2
4. Характерна ізомерія за місцем розташування подвійного зв'язку: а) ізомери
СН3 – СН = СН2 – СН3 – 2 бутен
СН2 = СН – СН2 – СН3 – 1 бутен

б) Ізомерія карбонового скелету
СН2 = С – СН3

|

CH3


-1-

Добування ецителену і ацетилену

Етилен та його гомологи утворюють в процесі переробки вуглеводнів, що містяться в нафті. Утворення може відбуватися у результаті термічного розщеплення ненасичених вуглеводнів,.
СН3 –СН2 – СН2 – СН2 – СН3 [pic] СН2 ( СН2 + СН3 –СН2 – СН3

Ацетилен, що використовуэться для зварювальних робіт, добувають часто на місці в результаті взаємодії карбіду кальцію з водою: СаС2
+ 2Н2О ( НС ( СН +Са(ОН)2

Карбід кальцію добувають в результаті нагрівання в електропечах суміші вапна СаО та коксу до температури 2500 0 С: СаО +
3С (СаС2 +СО
Економічно вигідніше добувати ацетилен з метану нагріванням до температури
15000 С.
2СН4 ( НС ( СН + 3Н2

Застосування етилену і ацетилену

З етилену добувають поліетилен, етиловий спирт. Продукт приєднання хлору до етилену –1,2 -дихлорометан є розчинником і засобом знищення шкідників. А продукт приєднання хлороводню – хлороетан є анестезійною речовиною.

Ацетилен використовують для освітлення, для газового різання і зварювання металів. Ацетиленове кисневе полум'я має температуру 2800о С і легко плавить сталь. З ацетилену добувають вихідні речовини для виготовлення пластмас і синтетичних каучуків, він є сировиною для синтезу оцтової кислоти.

-2-


1. Ароматизовані вуглеводні – органічні сполуки, що містять у своєму складі бензольні ядра , у яких можуть бути насичені або ненасичені бічні ланцюги.
Загальна формула – СnH2n-6
1. гомологи бензолу: бензол – C6H6; тонуол – C7H8 ; ксилол – C8H10; стирол – C9H12.
3. Бензол:
С6Н6 СН2 = СН –С ( С–СН = СН2 або СН(С–СН2–СН2–c(CH
Молекулярна структурні формули


Формула А. Кекуле
У 1845 р. німецький учений А. Кекуле зппропонував формулу, що найкраще відобразила рівноцінність і атомів Карбону, і атомів гідрогену
Після з'ясування електронної будови молекули бензолу, формулу почали записувати так:
2. Фізичні влстивості бензолу:
За звичайних умов бензол – рідина зі специфічним запахом, tкип. 80о С, уводі практично нерозчинний, хоча є розчинником багатьох органічних речовин.
5. Хімічні властивості:
Бензолу характерні реакції заміщення і приєднання:
3. реакція горіння
2С6Н6 +15О2 (12СО2^ + 6Н2О
4. Бромування:
Б-Н +Br2 [pic] Б-Br +HBr;
5. Нітрування:
Б-Н + НО–NO2 ((Н2SO4) Б-NO2 + H2O
4. Реакції приєднання: а) Хлорування: б)Б+3Н2 [pic](k,H2C) C6H12
5. Добування
1. меридизація ацетилену:
3НС(СН(([C], 600o) Б
2. Дегідрування циклогексану
С6Н12 [pic]3Н2 + Б
6. Застосування
Бензол є вихідною речовиною речовиною для синтезу величезної кількості неорганічних речовин. Серед них – барвники, лікарські препарати, пахучі речовини, полімери, отрутохімікати, вибухові речовини. Бензол – базова сировина для прмислового органічного синтезу

-1-

-----------------------
[pic]

[pic]

Б+3Cl2((n,v)


Cl2

Cl2

Cl2

Cl2

Cl

Cl






Обзор других работ по химии



Аргон инертный газ

з с завершенным последним электронным уровнем

Ar 1S2 2S2 2P6 3S2 3P6
10 электронов
18 протонов
22 нейтрона

Физические свойства

Общие свойства инертных газов

Все благородные газы– бесцветные одноатомные газ без цвета и запаха обладают более высокой электропроводностью по сравнению с другими газами и при прохождении через них тока ярко светятсяНасыщенный характер атомных молекул инертных газов сказывается и в том, что инертные газы имеют более низкие точки сжижения и замерзания, чем другие газы с тем же молекулярным весом.

Из подгруппы тяжелых инертных газов аргон самый легкий. Он тяжелее воздуха в 1,38 раза. Жидкостью становится при – 185,9°C, затвердевает при – 189,4°C
(в условиях нормального давления). В отличие от гелия и неона, он довольно хорошо адсорбируется на поверхностях твердых тел и растворяется в воде
(3,29 см3 в 100 г воды при 20°C). Еще лучше растворяется аргон во многих органических жидкостях. Зато он практически нераство   Читать       

Астат

х (Ag, Au, Pt), легко испаряется в обычных условиях и в вакууме. Благодаря этому удается выделить астат (до 85%) из продуктов облучения висмута путем их вакуумной дистилляции с поглощением астата серебром или платиной. Химические свойства астата очень интересны и своеобразны; он близок как к иоду, так и к полонию, т. е. проявляет свойства и неметалла (галогена) и металла. Такое сочетание свойств обусловлено положением астата в периодической системе: он является наиболее тяжелым (и следовательно, наиболее "металлическим") элементом группы галогенов. Подобно галогенам астат дает нерастворимую соль AgAt; подобно иоду окисляется до 5-валентного состояния (соль AgAtO3 аналогична AgJO3).
Однако, как и типичные металлы, астат осаждается сероводородом даже из сильно кислых растворов, вытесняется цинком из сернокислых растворов, а при электролизе осаждается на катоде. Присутствие астата определяют по характерному (-излучению.

   Читать

  
© 2000 — 2017, Все права защищены